 Збереження біорізноманіття у зв'язку із сільськогосподарською діяльністю. Методичні рекомендації щодо збереження біорізноманіття та охорони земель, пов'язаних із сільськогосподарською діяльністю / Соломаха В.А., Малієнко А.М., МовчанЯ.І., Скурятін Ю.М., Воробйов Є.О., Шморгун О.В., Шевченко І.П., Балашов Л.С., Соломаха Т.Д., Мінарченко В.М., Іваненко І.Б., Корсун С.Г., Федак В.С., Колмаз Ю.Т. – Київ: Центр учбової літератури, 2005. - 123 с.
У методичних рекомендаціях наведено складові елементи біорізноманіття, які мають важливе значення для сільського господарства. Розглянуто сучасний стан та тенденції зміни біорізноманіття залежно від сільськогосподарської діяльності людини.
Відображено взаємодії між сільськогосподарським виробництвом і агробіорізноманітгям, які полягають у зміні фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур внаслідок застосування пестицидів, а також особливості впливу мінеральних та органічних добрив на агробіорізноманіття. Розглянуто участь інвазійних видів в агрофітоценозах та за їх межами.
Зосереджено увагу на прогалинах правової бази України щодо збереження агробіорізноманіття. Намічено заходи щодо оптимізації стану агробіорізноманіття України на перспективу; запропоновано ряд заходів для вирішення проблем у сфері агробіорізноманіття. Відображено особливості збереження спонтанної та природної фітобіоти, зообіоти, напрямки охорони природних лук і степів та показано місце агробіорізноманіття як складового елемента природи та екомережі.
Євромайдан: хроніка в новелах. — Брустурів : Дискурсус, 2014. - 216 с.
До книжки ввійшли кращі тексти, надіслані на конкурс «Новела по-українськи» від журналу «Країна». Згустки відчуттів, емоцій і сюжетів, які ми ще так добре пам’ятаємо і які варто ніколи не забувати.
Майдан піднявся, як опара, вилився за територіальні межі, заповнив собою голови, зірвав матеріальні нашарування й оголив єство. Кожен опинився перед неминучим вибором власного призначення й зрозумів, чого він хоче: рити окопи чи боротися на передовій, ставати в чергу за бензином і макаронами чи кидатися допомагати постраждалим,творити чудо власноруч чи вчепитися в перевірені ідеали минулого.
Анна Трохименко, «Спальний район»
Одного разу я дивився інформаційний вісник і закричав подумки: «За що померли люди?»
І раптом... Я збагнув!
Ми вбиваємо героїв ще раз, коли знову стаємо байдужими, коли беремо й даємо хабарі, коли дозволяємо себе обвести навколо пальця, коли спускаємо владу з гачка. Тоді ми знецінюємо їхню жертву,жертву ціною в життя. Тоді вони вмирають ще раз, але цього разу їх вбиває не снайпер, а вбиваємо ми, і вбиваємо не тіло, а їх дух.
Юлія Хотинська, «З уст очевидця»
Тоді ж я прокинувся, але неприємний осад залишився. Визирнувши у вікно, я побачив перші промені жаркого сонця, яке віщувало початки весни. На душі одразу полегшало. Я знав, що нація формується протягом довгих і довгих років, не можна просто так взяти й забути всі незгоди та руїну, що була колись. Не може бідний зацькований манкурт одразу стати патріотом, ба й націоналістом. Щодня я молю Всевишнього, аби наші діти побачили ту Україну, за яку ми боремося, те життя, якого ми прагнемо. А нині час боротьби, нині час діяти І
Олександр Подвииіенний, «Герої не вмирають! - А ми?»
 Мельник І. С. Віками зшиті слова : поезії / передмова Л. Рибенко - Тернопіль: “Терно-граф”, 2012 - 124 с., іл.
Мельник Ірина - поетеса, педагог, член Національної спілки письменників України (від 2012 р.). Народилася 12 жовтня 1987 року в м. Рівне. Закінчила Олександрійську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. Рівненського району (2005), факультет української філології Рівненського державного гуманітарного університету (2010). Працювала методистом центру дистанційного навчання Національного університету водного господарства та природокористування, нині - викладач Рівненського автотранспортного технікуму. Свої твори публікувала у альманахах «Проріст», «Наше коло», «Первоціт», «Весняна муза», журналах «Погорина», «Мистецькі грані», «Шухляда», газетах «Сім днів», «Слово і час» та ін. Учасник Всеукраїнської наради молодих літераторів у будинку творчості письменників «Ірпінь» НСПУ. «Віками зшиті слова» - перша збірка талановитої поетеси.
До першої збірки “Віками зшиті слова” талановитої поетеси Ірини Мельник із Рівного увійшли, зокрема, верлібри, вірші-казання та римовані вірші. Різножанровим творам громадянської та інтимної лірики характерні щирість і відкритість, чутливість та емоційність, драматизм і напруга. Авторка ламає стереотипи, прагне розуміння, відвертості, всю свою душу виливає його величністю Словом на папір. Вона намагається докричатися до кожного, уберегти від невдач і розчарувань в особистому житті. І це робить її сильною, терплячою і впевненою у завтрашньому дні.
Книга розрахована на широке коло читачів.
Самчук У.О. Юність Василя Шеремети : роман / Улас Самчук. — К. : Знання, 2014. — 278 с. – (Класна література).
 Улас Олексійович Самчук - унікальна постать в українському письменстві, людина із широким епічним і масштабним мисленням. Родом із Волині. Навчався в Бреславському (Німеччина) та Українському Вільному (Чехословаччина) університетах. Сучасні літературні критики називають його Гомером XX століття. Роки його життя збігаються з часом історичних потрясінь українського народу.
У своїх творах письменник показує покоління, які пройшли через вир світових війн, жовтневої революції, колективізації, голодомору, сталінських репресій, чим спонукає вдумливого читача до пошуків відповіді на питання про причини наших національних драм, особливості національного характеру, місце українського народу серед інших народів світу.
“Юність Василя Шеремети” Уласа Самчука (1905—1987) — це роман про життя молодого покоління українських інтелектуалів у повоєнний і пореволюційний час. У складних національних і політичних умовах головний герой твору та його товариші — учні Кременецької української гімназії — швидко дорослішають, набувають соціального досвіду і переходять від юнацьких пристрастей та захоплень до усвідомлення відповідальності за свою долю, долю своїх друзів, батьків, своєї землі. Непідробна щирість, переконливі й живі характери школярів, спокійний і розважливий стиль оповіді дають читачеві можливість не тільки збагнути розумом, а й відчути, що цей роман справді про юність — найсвітлішу, незабутню і неповторну пору в житті людини. Незважаючи на труднощі, які доводиться долати героям роману, книга викликає у читача світле почуття оптимізму.
 Язик до Києва доведе, або Цікаві ролі театру школі. — К.: Преса України, 2013. — 168 с.
Зізнаймося відразу в анотації:
ми любимо читати їм нотації —
вчимо їх і повчаємо весь час...
А нашим дітям в нашій рідній школі
так хочеться самим зіграти ролі
й своїм талантом здивувати нас!
Репертуарний збірник для учнів та вчителів київських шкіл «Язик до Києва доведе, або Цікаві ролі театру в школі» складають театралізовані та лялькові вистави, інсценізації, тексти для шкільних конферансьє, підготовлені за віковими групами: для дошкільнят, учнів молодших класів, середнього та старшого шкільного віку.
Зібрані твори розвивають кмітливість, винахідливість, почуття гумору, сприяють патріотичному вихованню, прищеплюють любов до української історії, мови, культури.
До збірника увійшли твори таких майстрів дитячої літератури, як Вадим Бойко, Анатолій Качан, Зірка Мензатюк, Станіслав Шевченко, Ніна Вернигора та інших.
 А. О. Єпіфанов «Свій серед своїх». Біографічно-документальна оповідь. Київ: ТОБ «Видавничо-поліграфічний центр «Літопис -XX», 2015. - 252 с.
Єпіфанов Анатолій Олександрович народився 12 серпня 1945 року в селі Коровинці Недригайлівського району Сумської області. Закінчив Сумський будівельний технікум, Харківський державний університет (кваліфікація - економіст). У 1970-80- х роках працював керівником управлінь капітального будівництва м. Сум та Сум ської області. З 1988 року - голова виконкому Сумської міської ради, голова міської ради. У 1990-х роках - Представник Президента України в Сумській області - глава облдержадміністрації, голова Сумської обласної ради народних депутатів, голова виконкому, голова Сумської облдержадміністрації. У 1996 р. - призначений на посаду ректора-організатора Української академії банківської справи Національного банку України. У 1998 р. обраний головою Сумської обласної ради. З 1999 по 2012 роки (з перервою) - ректор Української академії банківської справи. Депутат Сумської обласної ради. Доктор економічних наук, професор, має понад 30 наукових праць. Почесний громадянин міста Суми.
У документальній повісті Анатолія Єпіфанова «Свій серед своїх» перед читачем відкривається історична епоха переходу України з тоталітарної системи однієї з республік СРСР на демократичне самостійне життя. Перелом історії торкнувся кожного українця. Екзамен на зрілість, професіоналізм, патріотизм, від 1990-х і дотепер, складають, передовсім, ті, хто уповноважений керувати економічними, соціальними, політичними процесами в регіонах та цілій країні. На прикладі власної долі, життя Сумського регіону автор розкриває проблеми становлення та росту незалежної української держави.
 Положій Є. В. Риб’ячі діти / Євген Положій; худож.-оформлювачі Ольга Охрименко, Денис Охрименко. — Харків: Фоліо, 2014. — 287 с.
Євген Положій (нар. 1968 р.) — відомий письменник, журналіст, громадський активіст. Живе в м. Суми. Закінчив філологічний факультет СумДПУ ім. Макаренка; школу головних редакторів ІRЕХ U-Media, школу газетних менеджерів ІRЕХ U-Media, школу бізнес-тренерів ЗМІ. Працює головним редактором газети «Панорама» (м. Суми). У видавництві «Фоліо» вийшли його твори: «Потяг», «Мері та її аеропорт», «Дядечко на ім’я Бог», «Вежі мовчання», «Юрій Юрійович, улюбленець жінок».
Якщо ми закриваємо очі на буденне щоденне вбивство бродячих тварин, то рано чи пізно з такою ж легкістю і банальністю люди почнуть вбивати одне одного. Себто так уже і сталося в Україні. «Риб’ячі діти» — це історія білої бродячої суки, яка має безліч імен і одне бажання — врятувати своїх цуценят. Герої книги – Художник, Пацанчик, Краєзнавець, Танцівниця, Священик, Директор Цвинтаря, Мер, Ветеран, Дівчинка, Собаколов — рятують і знищують, відкривають крематорій і знімають кіно, гублять десятиріччя і колекціонують миті, одвічно шукають шпаринку між невблаганними коліщатками часу, балансуючи між плинністю сучасного світу і меморіалами минулого. Зрештою, кожного з них (кожного з нас) настигає свій персональний Снайпер.
Ця книжка про людей та країни, що минають.
Ревенко Г.І. Відлуння болю. Роман. - Суми: видавничо-виробниче підприємство “Мрія” ТОВ, 2011,- 304 с.
Григорій Іванович Ревенко народився 21 червня 1949 року в с. Річки Білопільського району на Сумщині в сім’ї колгоспників. Після закінчення школи навчався в Хотінському СПТУ, потім - у Маловисторопському радгоспі-технікумі і в Сумській філії Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва, здобувши фах ученого агронома. Працював електриком у Білопільському РЕМ, потім - електриком, інструктором зі спорту, головою комітету профспілки, головним агрономом, секретарем партійної організації колгоспу «Україна», головою Яструбинської сільради Білопільського району, агрономом Сумського агрохіму.
 Одружений, має двох синів і п’ятьох онуків.
Роман “Відлуння болю” - за рахунком другий солідний доробок Григорія Ревенка з с. Яструбине Білопільського району. Маючи значний життєвий досвід і хист до літературної творчості, самобутній автор порушує вкрай важливі проблеми села, закликаючи до необхідності на основі матеріального піднесення досягти духовного й морального вдосконалення, зокрема тих, хто належить до середнього й молодшого поколінь. Через увесь твір червоною ниткою проходить тема вірності в найглибших почуттях - коханні. Для широкого кола читачів.
 Удод Іван. Байки. — Харків: Торнадо, 2003. — 104 с.: іл.
Езопівська мова, як відомо, дає можливість подивитися на оточуючу дійсність більш глибоко, сказати влучно і гостро про те, про що звичайна людська мова вважає за краще замовчувати. Цим сповна користується автор видання. Своїм дотепним словом байкар таврує наші негаразди — зло і казнокрадство, нещирість і тупість, хабарництво і недбалість, пліткарство і сімейні чвари, таврує заради торжества добра, любові і щирості.
| 